Фізіотерапевти щодня стикаються з проблемою реабілітації реконструкції передньої хрестоподібної колінної зв'язки. Однією з найпоширеніших супутніх проблем є м'язова атрофія: ця проблема особливо впливає на чотириголовий м'яз, м'язи стегна та триголовий м'яз гомілки. Атрофія чотириголового м'яза часто становить понад 20% труднощів протягом перших трьох місяців розвитку хвороби. Таким чином, згідно з протоколами післяопераційної реабілітації, основні зусилля спрямовані на швидке відновлення функції м`язів та сили пацієнта.

З точки зору медицини, застосування електростимуляції м'язів дає потенційну додаткову користь у процесі реабілітації. Ця методика застосовується з урахуванням переваг, що були виявлені в наукових дослідженнях стосовно реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки коліна. Актуальним став інтерес до позитивного впливу електростимуляції на діапазон рухів (ROM) або випот*/набряк колінного суглобу. Зараз немає остаточної оцінки впливу електростимуляції на тканини на ранній стадії випоту/набряку. Проте нове експериментальне дослідження дало певні перспективні результати.

Нове дослідження з електростимуляції після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки коліна

Дослідження було проведено для оцінки впливу доповнення сеансами електростимуляції м'язів нормальної післяопераційної реабілітації після реконструкції хрестоподібної зв'язки коліна у 28 пацієнтів. Метою дослідження було оцінити вплив 30 сеансів (5 днів на тиждень протягом 6 тижнів) електростимуляції на випот, набряк, зменшення болю, амплітуду рухів та м'язову атрофію.

*Випот (лат. effusion - вилив) - патологічний стан, що характеризується скупченням (появою, або збільшенням кількості понад норму) будь-якої біологічної рідини (ексудату, транссудату, крові, лімфи) в одній з порожнин тіла внаслідок запалення, наявності надлишку крові або рідини в якомусь органі або тканині.

Пацієнтів поділили на 2 групи: перша проходила реабілітацію з виконанням фізичних вправ та лікуванням холодом протягом перших 6 тижнів. Учасники другої групи, крім фізичних вправ, проходили додаткові 20-хвилинні сеанси електростимуляції (частота 30 Гц, тривалість імпульсу 300 м/с із робочим циклом 10 секунд активної роботи м'язів та 20 секунд фази відпочинку), 30 сеансів, 5 днів на тиждень протягом 6-ти тижнів.

Які показники оцінили автори дослідження?

Автори оцінювали такі результати:

- Випот: оцінюється як 3 (> 60 см3 - щільна капсула), 2 (25-60 см3 - видимий), 1 (<25 см3 - відчутне стирання суглобової капсули) або 0 (без випоту).

- Набряк: Окружність вимірювали в центрі колінної чашки для оцінки набряку.

- Інше не опероване коліно слугувало фактором контролю. Відмінності показників в окружності між оперованими та не оперованими колінами були використані як вимірювання набряку.

- Біль: Показники рівню інтенсивності болю були досліджені та записані з використанням візуальної аналогової шкали.

- Амплітуду руху (ROM) та проблему неможливості розгинання коліна досліджували з використанням стандартної гоніометричної оцінки

- Атрофія стегна: Окружність виміряли на 10 см проксимальніше верхнього краю колінної чашки і 10 см дистальніше бугристості великогомілкової кістки для визначення атрофії. При цьому, результати дослідження показали що цей вимір співвідноситься з тестуванням ізокінетичної сили.

Функціональні виміри провели з використанням системи оцінки Міжнародного комітету наукових досліджень захворювань колінного суглобу та шкали активності Тенгера.

Що дізналися автори дослідження?

Результати були незначними, але позитивними. Автори дослідження визначили таке:

Випот та Набряк: через тиждень учасник групи, в якій застосовували сеанси електростимуляції, відзначили значне зменшення випоту та набряку. Результати були близькі до тієї ж позначки на 12-му тижні.

Біль: больові показники були значно нижчими за візуальною аналоговою шкалою оцінки від 7 днів до 12 тижнів після операції.

Неможливість розгинання коліна: були суттєві відмінності у показниках розгинання коліна після 14 днів, 8-го та 12-го тижня; результати показали значне покращення стану учасників, які застосовували електростимуляцію.

Атрофія м'язів: значні позитивні відмінності між показниками учасників обох груп через 14 днів та 8 тижнів лікування.

Функціональні виміри: при позначці «12-й тиждень» (а не в якомусь іншому проміжку часу) суб'єктивні показники досліджень представників Міжнародного комітету наукових досліджень захворювань колінного суглобу були значно вищими в тій групі, учасники якої застосовували сеанси електростимуляції в процесі реабілітації.

Оригінальна стаття та глибший аналіз результатів дослідження за посиланням

Обмеження дослідження

Існують обмеження у дослідженні, про які відомо його авторам. А саме:

- Незначний розмір вибірки, оскільки це було пілотне дослідження

- Достовірність певних використаних критеріїв оцінки (наприклад, випот/набряк суглобу) не оцінювалася за допомогою радіологічного методу, такого як ультразвукове дослідження або магнітно-резонансна томографія.

- Фіктивне лікування або ефект плацебо не використовувалися

- Високе дозування (30 сеансів за 6 тижнів) впливає на універсальність у багатьох клінічних умовах

- Дослідник не проводив оцінку результатів наосліп щодо обох груп учасників дослідження.

Клінічне значення дослідження

Таким чином, доповнення реабілітаційного процесу сеансами електростимуляції, розпочате на четвертий день після операції з реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки коліна, може забезпечити значне зменшення випоту, набряку, болю, неможливості розгинання коліна, а також краще запобігає втраті обсягу м`язів, порівняно з простим фізичним навантаженням. Статистично значущі результати, показані в цьому пілотному дослідженні, були досить скромними.

Проте, згідно з оцінкою фахівців, електростимуляція може позитивно вплинути та прискорити процес реабілітації. Якщо йдеться про спортсменів які хочуть якомога швидшого одужання після травми, цей варіант варто розглянути.

Література

Ediz L, Ceylan MF, Turktas U, Yanmis I and Hiz O. A randomized controlled trial of electrostimulation effects on effussion, swelling and pain recovery after anterior cruciate ligament reconstruction: a pilot study. Clin Rehabil 2012;26(5): 413.

Eriksson E, Haggmark T, Kiessling KH and Karlsson J. Effects of electrical stimulation on human skeletal muscle. Int J Sports Med 1981; 2: 18–22.

Hasegawa S, Kobayashi M, Arai R, Tamaki A, Nakamura T and Moritani T. Effect of early implemen- tation of electrical muscle stimulation to prevent muscle atrophy and weakness in patients after anterior cruciate ligament reconstruction. J Electromyogr Kinesiol 2011; 21: 622–630.

Jaervelae T, Kannus P, Latvala K and Jaervinen M. Simple measurements in assessing muscle performance after an ACL reconstruction. Int J Sports Med 2002; 23: 196–201.Nicholas SJ, Tyler TF, McHugh MP and Gleim GW. The effect on leg strength of tourniquet use during anterior cruciate ligament reconstruction: a prospective random- ized study. Arthroscopy 2001; 17: 603–607.

Джерело